Самоаналіз педагогічної діяльності

Самоаналіз педагогічної діяльності вчителя математики

 Іванченко Ірини Іванівни

Що і де закінчувала	Сумський педагогічний університет ім. А.С. Макаренка , 2006 р.
Отримана спеціальність	Педагогіка і методика середньої освіти. Фізика, математика.
Кваліфікація за дипломом	Вчитель фізики, математики,  основ інформатики, астрономії і безпеки життєдіяльності.
Трудовий стаж	11 років
Педагогічний стаж	11 років
Підвищення кваліфікації

 

Назва установи, де прослухані курси	Дата відвідування курсів	Проблематика курсів
Сумський Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти	05.09.2011 -30.09.2011	«Підвищення кваліфікації та перепідготовка за спеціальністю вчитель математики, інформатики та фізики»
	30.03.2015 -08.05.2015	«Підвищення кваліфікації та перепідготовка за спеціальністю вчитель математики, астрономії та фізики»
	25.04.2016 -03.06.2016	«Організаційно методичні засади інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами»
Український відкритий УНІВЕРСИТЕТ післядипломної освіти	Червень 2017	Всеукраїнський Інтернет-марафона за темою "Досвід успішних реформ естонської й фінської освіти для України. Європейський контекст". Вебінар «Позитивний досвід PISA. Історія Естонії»

Я, Іванченко Ірина Іванівна, працюю вчителем математики та фізики в КУ ССШ №9 з 02.10.2010 року по теперішній час, педагогічний стаж 11 років.  Закінчила та отримала повну вищу освіту в Сумському педагогічному університеті ім.  А.С.Макаренка  в 2006 році. За період викладання працювала і працюю з учнями середньої та старшої ланки (5-11 класи). З 2015 року призначена на посаду класного керівника 5-В класу, теперішній 7-В клас,  в якому навчається 31 учень.

Проходжу другу атестацію.

Під час між атестаційного періоду я активно працювала над деякими аспектами викладання математики та фізики; з 2016 р. – щорічний учасник Всеукраїнського інтернет конкурсу «УЧИТЕЛЬ РОКУ» у номінації «Фізика» за версією науково-популярного природничого журналу «Колосок» за  що у 2016 та 2017 році нагороджена дипломом лауреата у номінації «Учитель популяризатор»; активно залучаю учнів до участі у Міжнародній математичній грі «Кенгуру» та фізичній грі «Левеня» за що моїх учнів неодноразово було нагороджено дипломами з відзнакою «Відмінного» і «Доброго» результатів; у 2016 році мої учні стали призерами ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики, а саме Євменов Кіріл (ІІІ місце) – учень 6 – В класу та фізики Литвиненко Євгеній (І місце) – учень 7 – В класу; Євменов Кіріл та Ляпощенко Антон – учні 6 – В класу брали участь  в незалежній математичній олімпіаді ім. Г. Бовта та посіли 9 та 10 місце серед 53 учасників; Тюєва Юлія – учениця 8 – В класу як слухач курсів МАН під моїм керівництвом виконала роботу «Система нового покоління як міра уникнення водної кризи блакитної планети» та стала призером І етапу МАН; активно залучаю своїх учнів до міських та Всеукраїнських проектів, так у 2016 році Тюєва Юлія та Ляпощенко Антон стали учасниками міського освітнього екологічного проекту «Енергозбереження – вимога часу» з такими роботами «Енергозбереження в навчальному закладі» і «Про чорні батареї і не тільки» відповідно за що були нагороджені грамотами Управління освіти м. Суми за зайняті призові ІІІ місця в цьому конкурсі; у 2017 році разом з учнями 7 – В класу ми долучилися до соціального проекту ДТЕК «Енергоефективні школи» ставши слухачами курсу «Основи енергопостачання та енергозбереження» для учнів 6-8 класів розроблено за результатами впровадження трьох хвиль Проекту «Енергоефективні школи» в рамках Програми соціального партнерства енергетичної кампанії ДТЕК та Проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні». Даний курс відповідно по своїй меті висвітлює у простій та доступній формі питання енергопостачання та енергозбереження, проблеми виробництва енергії з використанням викопних невідновлюваних і альтернативних джерел енергії та її споживання в Україні та світі. Частину уроків присвячено викладенню технічних та фінансових проблем підприємств енергопостачання, пов’язаних із наданням комунальних послуг, із метою виховання майбутнього свідомого та відповідального споживача. Значну увагу приділено проблемі збереження та раціонального використання теплової та електричної енергії. Під час останніх уроків учні навчаються проводити енергетичний аудит вдома й у школі, а також розробляти проектні пропозиції з підвищення енергоефективності шкільних приміщень; у 2016 році для участі в конкурсі «Учитель року» за версією журналу «Колосок» мною була написана авторська стаття «Про тертя в природі та техніці», а у 2017 році стаття «Вода загадкова і могутня»; брала участь у методичній роботі школи, міста, а саме:

ü 2014 р. – виступ на пед. раді «Поради щодо розробки мультимедійної презентації»

ü 2014 р. – виступ на пед. раді  «Бінарний урок»

ü 2015 р. – виступ на пед. раді «Правове виховання учнів»

ü 2015 р. – виступ на пед. раді «Взаємооцінювання та самооцінювання знань школярем як засіб підвищення мотиваційного аспекту школяра»

ü 2015 р. – журі міського конкурсу пед. майстерності «Срібні родзинки»

Одна з найактуальніших проблем нашого часу — перехід від постіндустріального суспільства до інформаційного. Перед системою освіти постає принципово нове завдання — підготувати молоду людину до життя і діяльності в умовах інформаційного світу.

 Найважливішою умовою, яку висуває сучасне інформаційне суспільство до школи, є конкурентоспроможність випускника, набуття ним таких якостей: самостійно, критично і творчо мислити; грамотно працювати з інформацією (вміти збирати певні факти, аналізувати їх, робити ґрунтовні об`єктивні висновки; вирішувати певні задачі), тобто актуалізується проблема формування інформаційної компетентності учнів, адже на сьогодні — це один із найважливіших чинників успішності молодої людини.

 Важливою складовою нової парадигми освіти є ідея неперервного навчання, реалізація якої спрямована на подолання головної суперечності сучасної освіти — стрімкі темпи збільшення обсягів інформації у світі та обмеження можливостей їх засвоєння людиною. Ця суперечність спонукає загальноосвітні навчальні заклади формувати в учнів уміння вчитися, знаходити інформацію, критично її оцінювати і творчо використовувати, тобто формувати в учнів інформаційну компетентність, яка у майбутньому забезпечить їм можливість успішно навчатися впродовж усього життя; підготуватися до обраної професійної діяльності та постійно вдосконалювати свою професійну майстерність; жити і працювати в інформаційному суспільстві.

 У Державних стандартах і програмах уміщено вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, вказано на уміння учнів самостійно здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати, оцінювати її, творчо підходити до роботи. Але цю проблему не можна вважати повністю вирішеною у зв`язку зі швидкими змінами в суспільстві та щорічним збільшенням потоку інформації. Навчити учнів раціонально працювати з інформацією, формувати їхню інформаційну компетентність — ця проблема повинна хвилювати весь педагогічний колектив сучасної школи, мета якої — дати суспільству всебічно розвинену, інформовану, освічену людину, яка має жити і працювати в ХXI столітті. Отже, справді актуальними сьогодні є слова Натана Ротшильда: «Хто володіє інформацією — той володіє світом».

У педагогічній літературі є поняття «компетенція» і «компетентність». 

 Великий тлумачний словник української мови так трактує ці поняття:

Компетенція — добра обізнаність із чим-небудь; коло повноважень якої-небудь організації, установи чи особи.

Компетентний — той, що має достатні знання в якій-небудь галузі, який із чим-небудь добре обізнаний, тямущий; який має певні повноваження, повноправний, повновладний.

Методична тема, над якою працюю: Формування ключових життєвих компетентностей учнів середньої та старшої школи засобами новітніх технологій на уроках математики.

Як вчитель предметник вважаю що формуванню життєвих компетентностей (саморозвитку і самоосвіти) сприяє залучення учнів до:

•   виконання творчих завдань, написання наукових робіт, участь в інтелектуальних змаганнях (турнірах, олімпіадах, конкурсах);

•  відвідування факультативних занять;

•  практикування диференційованих домашніх завдань та прийомів випереджувального навчання (розширення галузі знань предмета, просування до вищого рівня засвоєння знань з теми);

•  формування загальнонавчальних умінь.

У своїй роботі користуюсь таким алгоритмом формування життєвих компетентностей учнів:

•  Участь у визначенні основних завдань уроку через спільну мотиваційно – цільову діяльність.

•  Мотивація на актуалізацію теми, що полягає в поясненні значення матеріалу, його використання в реальному житті.

•  Формування системи знань, отриманих у результаті активного сприймання через розв’язання проблемних ситуацій та узагальнення й аналіз фактичного матеріалу.

•  Формування вмінь використовувати знання й особистий досвід, компетентності в життєвих ситуаціях через розв’язання ситуативних задач – участь у рольових іграх, складання проектів, виконання творчих робіт, дослідницьких завдань.

•  Формування особистої відповідальності за рівень знань і самоосвітньої діяльності через тренінги з формування життєвих навичок – рефлексія (самопізнання, самоконтроль, саморегуляція).

•  Моніторинг і корекція розвитку особистості через виховання і самовиховання, діагностика.

•   Формування «Портфоліо успіху» (замість незнання оцінюються успіхи у просуванні учня в розвитку, виконанні різних завдань).

Цікавим і перспективним є такий спосіб демонстрації зв'язку предмету з іншими науками, як проведення інтегрованих уроків. Такі уроки сприяють встановленню логічних зв'язків між предметами, попереджають формалізм у знаннях. І тому в своїй практиці маю досвід в проведенні таких уроків зі своїми колегами, зокрема у 2014 р. було проведено урок англійської мови+інформатики у 8 – А класі за темою «Виготовлення постера «Врятуйте від самотності» засобами графічних можливостей текстового процесора MS Word», у 2017 р. планую провести урок математики+фізики у 7 – В класі «Задачі фізичного змісту на уроках математики», а також фізики+хімії у 9 – В класі «Ланцюгова ядерна реакція. Ядерний реактор» та не зупинятися на досягнутому.

На мою думку якщо сучасний вчитель математики у процесі навчання шкільного курсу акцентує увагу учнів на зв’язок математики з життям, то він викликає у дітей інтерес до навчання, добитися формування таких важливих рис характеру як послідовність  у роботі, наполегливість, акуратність, увагу, критичне ставлення до своєї роботи й роботи своїх товаришів, кмітливість, чесність, колективізм, любов до праці, культури письма й усної мови.

 За С. Раковим, під поняттям «математична компетентність»  розуміють спроможність особистості бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень.

Математичні компетентності:

1. Процедурна компетентність – уміння розв’язувати типові математичні задачі.

Напрями набуття:

•  використовувати на практиці алгоритм розв’язання типових задач;

•  уміти систематизувати типові задачі, знаходити критерії зведення задач до типових; уміти розпізнавати  типову задачу або зводити її до типової;

•   уміти використовувати різні інформаційні джерела для пошуку процедур розв’язувань типових задач (підручник, довідник, Інтернет-ресурси).

2. Логічна компетентність – володіння дедуктивним методом доведення та спростування тверджень, необхідно:

•  володіти і використовувати на практиці понятійний апарат дедуктивних теорій (поняття, визначення понять; висловлювання, аксіоми, теореми і їх доведення, контр приклади до теорем тощо);

•  відтворювати дедуктивні доведення теореми та доведення правильності процедури розв’язання типових задач;

•  здійснювати дедуктивні обґрунтування правильності розв’язання задач та шукати логічні помилки у неправильних дедуктивних міркуваннях;

•  використовувати математичну та логічну символіку на практиці.

3. Технологічна компетентність – володіння сучасними математичними пакетами. (пакети символьних перетворень, динамічної геометрії – Gran – 2Д(3Д), електронні таблиці (Excel); необхідно:

•    оцінювати похибки при використанні наближених обчислень;

•   будувати комп’ютерні моделі для предметної області задачі з метою їх евристичного, наближеного або точного розв’язання.

4. Дослідницька компетентність – володіння методами дослідження практичних та прикладних задач математичними методами.

Напрямки набуття:

•   формулювати математичні задачі;

•  будувати аналітичні моделі задач;

•  висувати та перевіряти справедливість гіпотез, спираючись на відомі методи (індукція, аналогія, узагальнення), а також на власний досвід досліджень;

•   інтерпретувати результати, отримані формальними методами;

•  систематизувати отримані результати, досліджувати межі справедливості отриманих результатів, установлювати зв’язки з попередніми результатами, шукати аналогії в інших розділах математики.

5. Методологічна компетентність – уміння оцінювати доцільність використання математичних методів для розв’язання практичних та прикладних задач.

- аналізувати ефективність розв’язання задач математичними методами;

- рефлексія власного досвіду  розв’язування задач та подолання перешкод з метою постійного вдосконалення власної методології проведення досліджень.

Компонентами математичної компетентності, як і будь якої іншої, є:

•  мотиваційний – внутрішня мотивація, інтерес;

•  змістовний – комплекс математичних знань, умінь та навичок;

•  дійовий – навички навчальної праці (самостійність, самооцінка, самоконтроль).

Природа компетентності така, що вона може проявлятися лише в органічній єдності з цінностями людини, тобто в умовах глибокої особистої зацікавленості в даному виді діяльності.

Формування мотиваційного компонента мною здійснюється через:

•  забезпечення позитивного ставлення учнів до математичної діяльності;

•  виховання пізнавального інтересу;

•  пізнавальну самостійність та активність.

Внутрішня мотивація в багатьох учнів ще нестійка і залежить від ситуації. Тому учням необхідно пропонувати цікаві логікорозвивальні  завдання, розв’язання ситуативних завдань, цікаві факти із життя знаменитих людей, різноманітні історичні матеріали, ігрові ситуації.

З власного досвіду знаю що сприяють формуванню позитивної мотивації й  різні форми заохочення, підтримка успіхів, емоційне спілкування.

Розвитку пізнавальних інтересів та пізнавальної активності учнів математичних класів сприяє: залучення їх до самостійного пошуку й «відкриття» нових знань, розв’язання задач проблемного характеру; якщо навчання потребує напруження думки, мислення, але посильне; коли навчальний матеріал пов’язаний з раніше вивченим; завдання практичного і прикладного характеру, зокрема і старовинні; використання диференційованих дидактичних матеріалів, комп’ютерної техніки, мультимедійних засобів навчання, інтернет ресурсів та мобільних додатків.

Формування змістового компоненту математичної компетентності здійснюю на основі індивідуально–диференційованого підходу.

Зокрема використання диференційованих різнорівневих завдань дозволяє формувати такі компетенції, як соціальні (уміння робити вибір, приймати рішення, формувати відповідальність за зроблений вибір), що, в свою чергу, стимулює пізнавальну діяльність, дозволяє формувати адекватну оцінку й самооцінку, стимулює розвиток критичного ставлення учня до себе.

При цьому передбачаю використання різних форм організації навчальної діяльності учнів:

•  індивідуальну;

•  групову;

•  фронтальну;

•  роботу в парах.

У формуванні ключових компетентностей допомагають інтерактивні технології, метод проектів, нестандартні уроки з презентацією проведених досліджень з теми.

На уроках математики учні повинні розв’язувати задачі, які спонукають думати, зіставляти різні методи; сприяють розвитку мислення (творчого, критичного) і застосуванню різних способів вираження думки; інтуїції – здатності передбачати результат і знаходити шлях до розв’язання; знаходити їм практичне застосування тому саметакі задачі використовую в своїй роботі.

Навчання математики має бути спрямоване на забезпечення в учнів розвитку процедур узагальнення, порівняння, конкретизації, абстрагування, аналізу та синтезу.

Саме такі задачі й краса їх розв’язання  виховують хороший смак, математичну культуру.

Формуючи дійовий компонент математичної компетентності, створюю для учнів оптимальні умови для поступового переходу від дій під керівництвом учителя до самостійних, даючи їм змогу самим шукати шлях розв’язання пізнавальних та практичних завдань.

Помітила що встановлення ділових партнерських стосунків між учителем і учнем (діалогова взаємодія) сприяє вільному вибору, розкутості, творчій винахідливості, дослідницькій діяльності в учнів.

Організовую різних форм контролю навчально-пізнавальної діяльністі (фронтального, групового, індивідуального плану), а також само- та взаємоконтролю.

Не дивлячись на складність, математика та фізика викликає інтерес у школярів. У них є прагнення і бажання навчитися працювати з інформацією, і, звичайно, оволодіти новітніми технологіями.

Вважаю досягненням у своїй педагогічній діяльності те, що учні показують хороші результати успішності у вивченні предмету, мають досягнення застосування своїх знань та вмінь на практиці приймаючи участь в олімпіадах, конкурсах, турнірах,  різного роду змаганнях, поступово оволодівають уміннями і навичками використання сучасних технологій.

У своїй професійній діяльності я бачу більше позитивних моментів, але є й труднощі:

ü     як вчителю-предметнику потрібно готувати додатково велику кількість дидактичного матеріалу, шукати рішення безлічі нестандартних завдань;

ü     на уроках стикаюся з проблемою нераціонального використання часу, відведеного на практикум через велику наповнюваність учнів в класі, аудиторію з різними рівнями здібностей, брак технічних засобів;

ü     часто, як не парадоксально, проблеми виникають також із-за широкого розповсюдження технічних комп'ютерних засобів. У більшості учнів є планшет, смартфон, вдома є комп’ютер, але ставляться вони до нього і поводяться як з ігровою приставкою або мультимедійним центром з іншого боку постає питання у освоєнні даного пристрою як засобу навчання, а самостійно освоювати навчальні додатки та програми бажають та легко можуть не всі учні, а це додатковий робочий час для вчителя.

В своїй роботі я активно використовую новітні технології навчання у зв'язку з цим, вважаю за необхідність підтримувати рівень професійного зростання.

В 2014 році прийняла участь у семінарі організованому «ЛАБОРАТОРІЄЮ ГРИ. ІНФО-тур» за темою «Гра в професійній діяльності». Спікерами даного семінару виступили відомі українські вихователі заміського табору відпочинку «Артек-Буковель» О. Кашлаков та Н. Меєдинова, які презентували власні методики роботи. У 2016 році  прослухала курси підвищення кваліфікації в Сумському Обласному інституті післядипломної педагогічної освіти за курсом  «Організаційно методичні засади інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами» так як за новим законом про освіту України закріплюється право на освіту осіб з особливими освітніми потребами і надається їм можливість здобувати освіту в усіх навчальних закладах, у тому числі безоплатно в державних і комунальних навчальних закладах, незалежно від "встановлення інвалідності". Працюю з такими учнями і тому маю необхідність володіти методиками та особливостями роботи, навчанням і вихованням таких учнів. У червні 2017 році – стала учасником Всеукраїнського Інтернет-марафону за темою "Досвід успішних реформ естонської й фінської освіти для України. Європейський контекст". Я прийняла участь у вебінарі «Позитивний досвід PISA. Історія Естонії» організований Українським відкритим УНІВЕРСИТЕТОМ післядипломної освіти.

Запорука плідної діяльності вчителя і школи в цілому багато в чому залежить від психологічної атмосфери в колективі. Вважаю наш колектив згуртованим, професійно компетентним. Я вважаю, що досить легко знаходжу спільну мову з колегами, учнями та їх  батьками. Виникнення конфліктних ситуацій вважаю неприйнятними в роботі вчителя, вихователя, педагога.

На закінчення хочу додати, що, не дивлячись на впровадження інноваційних технологій в освітній процес, не варто забувати, що на уроках повинні мати місце і традиційні форми навчання, які допомагають також добитися добрих результатів. Учитель повинен вміти комбінувати елементи всіх форм, методів, технологій і прийомів навчання, як сучасних, нових, так і традиційних, старої школи, для досягнення головної мети - навчити дитину працювати з інформацією. На виході зі школи кожен випускник повинен володіти спеціальними компетентності в області інформаційних технологій, так як інформаційна грамотність і культура стають запорукою успішної професійної діяльності людини. Чим раніше учні дізнаються про можливості ІКТ, тим швидше вони зможуть скористатися новітніми методами отримання інформації та перетворення її у знання.